Jan
20
Особливе самоврядування Донбасу відкладуть?
Filed Under UA
Image copyright
AFP
Верховна Рада планувала голосувати за децентралізацію 26-29 січня, проте плани можуть змінитись
Верховна Рада може відкласти розгляд змін до Конституції щодо децентралізації, в яких прописаний
особливий порядок самоврядування для окремих районів Донбасу.
Ухвалення змін передбачається Мінськими угодами й, теоретично, мало відбутись на нинішній сесії до кінця січня 2016 року. Проте депутати звернулись до КС за юридичною можливістю уникнути голосування.
Хоча керівництво держави та парламенту поки що не коментує можливе перенесення децентралізації, лідер Радикальної партії Олег Ляшко вже заявив, що рішення про це вже прийняте.
врахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей було 11 пунктом Мінських угод. Але це мало статись після припинення вогню, відведення зброї та проведення там виборів за українським законом.
Реформу відклали?
“За моєю інформацією, на Банковій прийняли рішення не протягувати зміни до Конституції наступного сесійного тижня, оскільки відсутні необхідні 300 голосів депутатів”, – написав у Facebook керівник фракції Радикальної партії у Раді Олег Ляшко.
За його словами, загроза, як він називає згадку в Конституції про особливості самоврядування окремих районів Донбасу, “відтермінована, проте не ліквідована”.
Окрім того, 51 депутат від фракції БПП та “Народного фронту” попросили Конституційний суд розтлумачити процедуру внесення змін до Конституції.
прізвища впливових у фракціях та близьких до президента депутатів, що виключає можливість “самодіяльності”.
Image copyright
AFP
Голосування за децентралізацію і згадку про “окремі райони Донбасу” в перехідних положеннях закінчилось сутичками під стінами Ради
Якщо КС задовольнить звернення, то, теоретично, це дозволить Раді перенести ухвалення конституційних змін.
У Конституції записано, що зміни до неї ухвалюють протягом двох сесій: спочатку у першому читанні 226 голосами, а “на наступній черговій” мають проголосувати двома третинами.
Перше читання під звуки вибухів під Радою відбулось 31 серпня 2015 року – в останній день другої сесії цього скликання.
За “класичним” трактуванням Конституції вважалось, що ухвалення в цілому мало відбутись до кінця “наступної” – третьої сесії, останній тиждень якої припадає на 26-29 січня.
Якщо б на цій сесії проект не ухвалили, то фактично він би “згорів”, усю процедуру треба було починати спочатку.
Проте депутати вирішили, що стаття 155 Конституції не достатньо зрозуміла, тож попросили КС роз’яснити, чи “наступна чергова сесія” це виключно та, яка йде за сесією, на якій голосували проект у першому читанні, чи будь-яка наступна чергова.
На позачергових сесіях зміни до Конституції не розглядають.
В обґрунтування звернення депутати послались саме на проект конституційних змін, який через “обмеження в часі” можуть не встигнути ухвалити на третій сесії.
Один з підписантів звернення Віктор Кривенко пояснив журналістам, що шанси на винесення реформи у сесійний зал наступного тижня малі.
“Шанси на те, що голосування наступного тижня відбудеться, дуже маленькі. Звернення пов’язане з тим, що децентралізація стала заручником війни на Сході і невиконанням Росією своїх зобов’язань. Тому зараз треба йти на перегляд термінів ухвалення змін до Конституції”, – заявив пан Кривенко в ефірі телеканалу 112.
Image copyright
AFP
Від вибуху гранати під час ухвалення децентралізації загинули четверо бійців Нацгвардії
Він визнав, що голосування наступного тижня, швидше за все, було б не результативним і “реальну децентралізацію відклали б ще на півтора року”.
“Якщо КС дасть позитивний висновок, то у нас буде набагато більше часу для ухвалення проекту, аніж наступний тиждень”, – прокоментував ситуацію депутат від БПП Олексій Гончаренко.
Водночас заступник керівника фракції БПП Ігор Кононенко в коментарі агенції “Інтерфакс-Україна” повідомив, що розгляд проекту досі запланований на 28 січня.
Слово за Конституційним судом
Хоча автори звернення сподіваються, що Конституційний суд розв’яже їм руки, опитані ВВС Україна конституціоналісти вважають, що, за нормальних умов, суд дав би негативний для депутатів висновок.
“Якби можна було друге читання конституційних змін ухвалювати на будь-якій наступній сесії, то було б інше формулювання в Конституції – “на одній з наступних сесій”. Коли в Конституції записано “на наступній сесії”, то мається на увазі тільки сесія, яка йде за сесією попереднього схвалення”, – заявив ВВС Україна суддя Конституційного суду у відставці, професор НаУКМА Микола Козюбра.
Пан Козюбра був одним із авторів Конституції й стверджує, що саме таку логіку закладали при ухваленні Основного Закону.
“Коли ми писали Конституцію, то малось на увазі саме таке трактування – зміни до Конституції в цілому мають ухвалити тільки на наступній сесії”, – стверджує екс-суддя КС.
Хоча рішення, яке винесе нинішній склад КС, він прогнозувати не береться через низку попередніх скандальних рішень.
Схожу позицію займає ще один відомий юрист, який брав участь у написанні Конституції, – Віктор Мусіяка.
“Остаточне рішення приймається тільки на наступній черговій сесії. Так було завжди і жодних різночитань не бачу”, – вважає пан Мусіяка.
Він прогнозує, що рішення КС може з’явитись дуже швидко, адже відповідь потрібна до 26 січня. Пан Мусіяка також не впевнений, що КС винесе очевидне для нього рішення.
Частина суддів Конституційного суду, які ще ухвалювала рішення про наділення Віктора Януковича збільшеними повноваженнями в 2010 році, досі перебувають під слідством у справі про узурпацію влади.
Як стверджують деякі аналітики, це може бути важелем тиску на них при ухваленні рішень.
Як вплине на Мінськ?
Один з підписантів звернення до КС пан Кривенко вважає, що можливе відтермінування конституційної реформи не погіршить позиції України у Мінську.
“Все одно потрібне нове визначення дат, адже до кінця 2015 року жодного пункту Мінську не виконали. Росія сама зірвала всі терміни, тому це не буде критичним чинником”, – вважає депутат.
Image copyright
facebook.comdarka.olifer
Перше засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську цього року 13 січня не дало відчутних результатів
Розмови про відтермінування з’явились після останньої активізації перемовин щодо Донбасу.
Спочатку представник Росії Борис Гризлов прилітав до Києва, потім були розмова Барака Обами з Володимиром Путіним, зустрічі представників США та Росії Вікторії Нуланд і Владислава Суркова, а також нещодавній візит до Києва посланців президентів Франції та Німеччини, які обговорювали з Петром Порошенком виконання Мінська.
Вже заявлено, що домовленості продовжуватимуть виконувати в 2016 році, а українська сторона вимагає визначення конкретних дат за кожним з пунктів.
“Україна розуміє, що поспішати з ухваленням не варто. Причинами можуть бути і відсутність 300 голосів для проекту, і зміна переговорної ситуації”, – розповів ВВС Україна політолог Вадим Карасьов.
Він вважає, що позиція Росії може ослабнути через падіння цін на нафту і погіршення ситуації в економіці.
Пан Карасьов допускає, що остаточного рішення не голосувати децентралізацію наступного тижня ще немає й триває узгодження такого кроку із “західними партнерами”.
“Про це говоритиме Порошенко в Давосі, а також Керрі з Лавровим”, – додав експерт.
Він впевнений, що Росія буде вважати перенесення децентралізації невиконанням Мінську, а українська сторона вказуватиме, що жоден пункт угоди, у тому числі і повне припинення вогню, досі не виконаний.
Після останніх перемовин тристоронньої групи у Мінську представник України в політичній підгрупі вкотре визнав, що жодного прогресу з узгодження правил проведення виборів в “окремих районах” немає.
Мінськими угодами, мали відбутись ще до конституційної реформи в Україні.
Open all references in tabs: [1 – 3]
Comments
Leave a Reply
You must be logged in to post a comment.