Jan
18
Олександр Максимов з Черкащини став першим, хто офіційно обійняв традиційну українську посаду
У селищі Ірдинь на Черкащині, за 150 км на південний схід від Києва, обрали першого в Україні старосту. За Олександра Максимова, який до цього виконував обов’язки старости, проголосували 78,5% виборців.
Явка виборців склала 47%. Голосування пройшло без порушень, повідомляє з Черкас позаштатний кореспондент ВВС Україна Мирослава Станкевич.
Обраний староста представлятиме інтереси жителів Ірдиня в Білозірській об’єднаній територіальній громаді, до якої віднедавна входить селище. Всього в Україні вже є 159 таких об’єднань.
Інститут старост запровадили на вимогу закону про об’єднання територіальних громад.
На Черкащині вже об’єдналися три територіальні громади. Білозірська, з центром у Білозір’ї, – найбільша з них. Тут живе понад 10 тис. людей.
Закон передбачає, що власних старост матимуть села, у яких є понад 50 мешканців. Центри громад, такі як Білозір’я, своїх старост не матимуть.
Селище Ірдинь об’єдналося з Білозір’ям у територіальну громаду в 2015 році
“Просити захисту”
“Староста буде першим помічником сільського голови. Він матиме усі ті основні повноваження, які у нього були. Але віднині він не буде розпорядником коштів. Буде нам давати пропозиції на раду, а ми вже розглядатимемо їх. Староста контролюватиме цей процес”, – пояснює основні повноваження новообраного чиновника Володимир Міцук, голова Білозірської громади.
За законом, староста представлятиме інтереси своїх односельців у територіальній громаді, входитиме до її виконавчого комітету, братиме участь у підготовці бюджету, допомагатиме мешканцям готувати документи для органів влади.
Кожна громада ухвалюватиме власне положення про старосту, де чітко прописуватиме особливості його роботи й перелік повноважень.
Передбачається, що старостам можуть надавати і деякі адміністративні функції, наприклад видавання окремих довідок, за якими не треба буде їхати до міста, хоча закон поки що такого не передбачає.
Старостів мешканці села мають обирати на прямих виборах, а переможцем стає кандидат, який набере просту більшість голосів – за аналогією з виборами сільського голови.
Image copyright
BBC Myroslava Stankevych
Пенсіонерка Віра Гибало очікує від виборів змін на краще у селі
“Йдемо на вибори, щоб було краще, надіємося на краще завжди, – розповіла пенсіонерка Віра Гибало, яка в неділю прийшла на дільницю. – Чи голова, чи староста, він завжди буде допомагати. Староста – це той, що ми у нього захисту будемо просити, так як раніше було, як баби розказували”.
“Куди Господь Бог посадить, хай там і сидить”, – розмірковує про нову посаду найстарша мешканка Ірдиня Валентина Гармаш, якій близько 90 років.
Село біля болота
Нині Ірдинь – це типове українське селище на 900 жителів, майже половина з яких – пенсіонери, а серед молодших більшість – безробітні, які виживають завдяки натуральному господарству. Тут є школа на 70 дітей, дитячий садок, амбулаторія і військова частина.
Ірдинь розташований поруч з однойменним болотом, де розробляють торф. Колись роботу людям давало прибуткове держпідприємство “Черкаситорф”, яке тепер майже не працює.
Голова Білозерської громади каже, що селу потрібні інвестиції.
“Це основне питання. Треба, щоб селище могло працювати і отримувати надходження. Цього року ми вимушені виділити майже два мільйони гривень із загального бюджету об’єднаної громади на утримання Ірдиня”, – каже Володимир Міцук. Він сподівається, що питанням інвестицій займеться саме новий староста.
Вибори пройшли без порушень
“Молоді в Ірдині немало. Селище можна підняти. Щоб воно давало прибутки, треба налагодити тут виробництво. У перспективі – розвиток торфо-брикетного підприємства. Тут є п’ять тисяч гектарів надр запасу. І ми одразу ж після виборів вирішуватимемо питання – або ж віддати це державне підприємство інвесторам, або ж змусити його працювати”, – ділиться планами Володимир Міцук.
Деякі жителі Ірдиня розповідають, що спочатку сумнівалися, чи варто їм об’єднуватися з Білозір’ям, бо боялися, що село остаточно зубожіє або перетвориться на хутір. Але в області їх переконують у протилежному.
“Ті громади, які зараз утворені, вже як міста обласного значення мають прямий діалог з держбюджетом, відповідно матимуть більше коштів на розвиток”, – каже Сергій Пасічник, директор Департаменту комунікацій Черкаської ОДА.
“Вони самі зможуть вирішувати багато своїх важливих питань, а не чекати відмашки від РДА чи ОДА”, – додає він.
24 січня старост оберуть наступні 30 сіл, 28 лютого – ще 14, а потім і всі решта.
Детальніше про посаду старостів та їхні повноваження читайте у статті
“В Україні починають обирати старост”.
Comments
Leave a Reply
You must be logged in to post a comment.