Jan
10
Як би наполегливо я не відстоювала самостійні подорожі, проте один з найзручніших, найбезпечніших та найдешевших способів дістатися Ангкор-Вату – придбати дводенний тур з сусіднього Таїланду. Саме так ми зробили, вперше відвідуючи Камбоджу. Для непідготовленого туриста один лише перетин кордону з країною кхмерів видасться “місією нездійсненною”.
Тут панує хаос: складно взагалі розібратися, де ж там митниця, як оформлювати візу, до кого підходити. Місцевий duty free взагалі унікальний – звичайні ряди наметів вздовж дороги, одразу і не здогадаєшся.
На митниці, як зрештою і всюди, процвітає здирництво. Наприклад, нам довелося заплатити 7 доларів за роздруківку квитків на літак, без яких не випускають з країни. У гідів є свої домовленості на митниці, тому групу туристів пропускають без черги та заповнення паперів, але паспорти повертають лише на шляху назад. Морально це не дуже комфортно.
Плавучі поселення
Окрім трьох найпопулярніших храмів індуїстського комплексу Ангкор-Ват в пакетний тур входить поїздка на озеро Тонлесап, де розташоване поселення з плавучими будинками.
Це складно уявити, але все життя людей проходить на воді. За словами гіда, багато хто ніколи не ступає на землю. В плавучому поселенні, яке постійно мігрує, є свої магазини, школи і навіть мерія, а в будинках є телевізори та інші сучасні речі.
У сезон дощів тут щороку відбувається цікавий природний феномен – води ріки Тонлесап, які витікають з озера і впадають в Меконг, змінюють свій напрям і повертаються назад. Тоді площа озера збільшується у шість разів і затоплює поля та ліси. Коли ж рівень води спадає, показуються крони дерев, “прикрашені” гірляндами зі сміття.
Image copyright
BBC World Service
Найбільший храмовий комплекс світу
Величезним, на мій погляд, недоліком пакетного туру до “Міста-храму” є те, що туристам за 4-5 годин показують лише три основні храми – центральний Ангкор-Ват, комплекс Байон з відомими обличчями, “настрій” яких змінюється з добрих на злих залежно від сонця, та храм Та Прохм зі столітніми деревами, що зрослися зі стінами. Останній набув шаленої популярності після зйомок епізоду фільму “Лара Крофт” з Анджеліною Джолі.
Однак, щоб дійсно заглибитися у вивчення комплексу, який складається з понад 70 храмів, потрібно не менше тижня. З такою думкою ми і вирішили вдруге вже самостійно навідатися до Сіемреапу – міста-сателіта колись величної кхмерської імперії. Взагалі, це, мабуть, єдине відносно адаптоване для туристів місто у Камбоджі.
Дісталися ми сюди на оригінальному нічному автобусі з лежачими місцями. Такий щодня курсує з Сіануквіля – пляжного містечка Камбоджі, де ми провели два тижні. Комфортне переміщення – задоволення не з дешевих – квиток тоді коштував 17 доларів. До речі, головна валюта у Камбоджі – американські долари, які можна отримати навіть у банкоматах, місцеві рієлі тут попитом не користується.
Від $1
Кінцева зупинка диво-автобуса, звісно ж, розташована на околиці міста, де сонних туристів очікують діловиті “туктукери”.
они просять до 5 доларів за поїздку до готелю, хоча можна сторгуватися і за 2-3 долари, і навіть за 1.
Серед нав’язливих водіїв нам пощастило знайти доброзичливого кхмера зі слабенькою англійською, з яким ми домовилися про поїздку по Ангкору наступного дня. Особистий водій із заздалегідь узгодженим маршрутом на цілий день обійдеться у суму до 15 доларів.
Дуже важливо порозумітися з водієм і узгоджувати місце зустрічі після оглядин кожного храму, інакше можна назавжди розминутися з ним. І не варто платити за трансфер наперед – це також не сприятиме стовідсотковому супроводу “туктукера”.
Крізь мільйони небезпек
Image copyright
AFP
До речі, Камбоджу складно назвати безпечною країною. Обман, крадіжки та навіть напади на туристів тут не рідкість. Не додає відчуття захищеності і корумпована поліція. Однак серед найбільших небезпек – отруйні змії та кілька мільйонів мін, якими внаслідок тридцятилітнього воєнного конфлікту рясно всипана територія країни.
Тому тут потрібно бути вкрай обачними і не відхилятися від протоптаних маршрутів.
Вечірній Сіемреап пропонує туристам, сповненим вражень від споруд імперії кхмерів, традиційну вечерю під національні танці або ж шумні посиденьки в закладах на будь-який смак на Pub Street.
Прогулянка цією вулицею розваг неодмінно приведе до колоритного нічного ринку, де за безцінь можна придбати яскраві сувеніри ручної роботи.
Особливо приваблюють нескінченні ятки прикрас з дорогоцінними камінчиками різних кольорів та відтінків, від яких захоплює подих. Всім відомо, що Камбоджа багата на родовища дорогоцінних каменів, тому довірливі туристи часто з радістю обмінюють 50-100 доларів за каблучку з сапфіром.
На жаль, мало хто привозить звідти справді коштовні речі. Якщо під час торгів твердо повідомити, що ви знаєте, що це не коштовний камінець, а звичайне скло, можна придбати обрану річ доларів за п’ять.
Comments
Leave a Reply
You must be logged in to post a comment.