Dec

6

Олександр Михед: Я ставлю читачу незручні питання

Filed Under UA 

Image copyright
Anton.Ivanov

Image caption

Олександр Михед – архівне фото

Психотрилер “Астра”, події якого динамічно розгортаються в декораціях сьогодення, торкається найглибших страхів нашої свідомості та ставить перед нами незручні питання, відповіді на які можуть виявитись вкрай болісними. Про це розповів автор книжки Олександр Михед в інтерв’ю ВВС Україна.

ВВС Україна: Олександре, роман “Астра” інтригує вже з перших сторінок, адже він починається словами: “Якщо ти тримаєш цю книгу в руках, то вже знаєш, що я вбив їх усіх”. Як би Ви самі презентували цей роман? Про що він?

Олександр Михед: Щоб відповісти на це питання, читачеві необхідно прочитати роман, зібрати всі пазли, тому що ця книга розрахована на неодноразове прочитання.

Ті сюжетні повороти, які є в кінці, вони, очевидно, з’являються не на рівному місці, підказки розкидані по всьому тексту, що й провокує кількаразове прочитання.

Якщо ж торкатися тематичного, сюжетного рівня, то “Астра” – це історія молодої людини, Віктора Варецького, який захоплюється читанням Нобелівських лауреатів з різних дисциплін. Але він відчуває свою неприкаяність в цьому світі – з огляду на свою філологічну освіту і на життєві обставини, оскільки їхню родину покинув батько.

Герой отримує запрошення від міжнародної організації “Астра” відвідати таємничий семиденний семінар в Карпатах, де лідери молодшого і середнього покоління обговорюють тексти світової цивілізації.

У процесі таких обговорень Віктор розуміє, що всі ці тексти пов’язані між собою, це своєрідний код, який йому потрібно було б розгадати. У другому розділі Варецький стає частиною “Астри” та відкриває болючу правду.

ВВС Україна: Ви наголошуєте на тому, що “Астра” – це психотрилер. Чи не достатньо було б лишити його трилером, адже цей жанр як раз і має на меті викликати у читача відчуття страху та тривожного очікування?

О.М.: Є кілька рівнів страху. Є поверхневий рівень страху, коли ти жахаєшся, відсахуєшся від екрану чи монітору, коли, наприклад, у фільмі відбуваються якість несподівані та моторошні події. Ти розумієш, що це – миттєва реакція.

Різниця з психотрилером, яку я хотів окреслити, полягає в тому, що страх в даному випадку має іншу природу. Читаючи роман, у читача, сподіваюся, лишається післясмак, лишаються якісь дуже незручні питання, що викликають в людини глибинний острах, якщо не знайти на них відповіді.

Моя книга ставить саме такі питання, з якими, сподіваюсь, читачеві доводиться мати справу: як влаштовано світ, як влаштовано канон світової цивілізації, якій ми завдячуємо своїми знаннями. Бо зрештою, своїм життям ми завдячуємо попереднім поколінням. Де б ми були, якби не було їх та їхніх надбань?

Але, з іншого боку, постає питання, що, можливо, варто було б відмовитись від деяких уявлень, сформованих попередніми поколіннями та філософами, з огляду на теперішню ситуацію.

Image caption

Книга “Астра” потрапила у довгий список премії Книга року ВВС-2015

ВВС Україна: У романі багато видовищних сцен, які хотілося б візуалізувати. Не плануєте екранізувати “Астру” або, можливо, зробити театральну постановку?

О. М.: Для промокампанії, пов’язаної з цим романом, ми зняли спеціальний

буктрейлер, який зробив молодий український режисер Олександр Ратій. Відео, яке триває 1:38, зібрало більше шести тисяч переглядів у мережі Youtube.

Наш буктрейлер це спроба візуалізації світу, створеного в книзі, спроба доторкнутись до того, як би це могло виглядати.

Безумовно, я часто чую думку про те, що було б добре створити з “Астри” справжній український блокбастер, але все упирається, по-перше, в бюджет, по-друге, в якісні спецефекти, що теж впливає на бюджет.