Dec
5
Image copyright
UNIAN
Питання розвитку оборонного комплексу, значення Криму для електроенергетики України, продовження російської кампанії на Близькому Сході та зростання популярності новинних вебсайтів – в огляді українських тижневиків.
“Локомотив” економіки
Журнал “Кореспондент” припускає, що вітчизняний військово-промисловий комплекс (ВПК) може стати одним з “локомотивів” економіки поряд з агросектором та IT, однак для цього влада має змінити систему управління військовими заводами.
Тижневик пише, що приблизно зі 100 мільярдів гривень, які мають виділити з бюджету наступного року на потреби оборони, не менше двох третин планують направити саме на закупівлю озброєння. Це означає, що оборонно-промисловий комплекс має значний потенціал.
“До речі, на світових ринках останні десять років спостерігається стабільний тренд здорожчання воєнних виробів, і це чудовий шанс для України перекрити зниження ВВП, пов’язане з падінням цін на металургійну продукцію та продовольство”, – зазначає видання.
Поки що до кон’юнктури ринку найкраще пристосувалися приватні підприємства. Наприклад, Кременчуцький автозавод відновив виробництво армійських автомобілів.
Крім того, малий бізнес також скористався попитом на військову продукцію. Видання пише, що компанія харків’янина Олександра Гадомського “Січ” за два роки перетворилась з невеликого волонтерського проекту, який постачав бронежилети на Майдан, на одного з найбільших у країні виробників засобів захисту та кровозупинних джгутів, що відповідають стандартам НАТО.
Кримський синдром в електроенергетиці
Image copyright
UKRINFORM
Енергетична блокада Криму кардинально змінила ситуацію на енергоринку України, пише “Дзеркало Тижня” та ставить питання про доцільність подальшого імпорту електроенергії з Росії.
Поки країни ЄС несуть збитки від санкцій проти Росії, “ми, жертви агресора, несемо збитки, продовжуючи співпрацювати з ним”, – пише тижневик.
Українська державна компанія “Енергоатом”, що виробляє ядерну енергію, втратила від імпорту електроенергії з Росії 800 мільйонів гривень за 10 місяців цього року, цитує видання заступника директора “Енергоатому” з модернізації Сергія Тараканова.
За цей час з Росії імпортували біля 2 млрд. кВт/год електроенергії за ціною 67 коп. за кВт за нинішнім курсом НБУ. Недовиробіток украънських АЕС за цей час склав 1,9 млрд. кВт/год через обмеження, встановлені регулятором. Ціна ядерної електрики – 42 коп. за кВт.
Коли Крим був відрізаний від електрики, українські енергетики повинні були швидко перерозподілити біля 1 МВт електроенергії.
“Це цілковито типові, відпрацьовані роками дії. Замість цього диспетчерам “Укренерго” дається команда – розвантажити атомщиків, не запускати чотири блоки ТЕС та включити імпорт електроенергії з Росії. Навіщо?” – запитує пан Тараканов.
В той же час нічого не робиться, аби зменшити залежність від вугілля з непідконтрольних територій Донбасу. За два роки конфлікту жоден блок ТЕС не переобладнано на інший тип вугілля ані на станціях, якими володіє Рінат Ахметов, ані на станціях державного “Центренерго”, зазначає видання.
“Кремлівський пасьянс”
Журнал “Фокус” аналізує дії російської влади на Близькому Сході і робить висновок, що участь Москви у сирійському конфлікті лише поглибила її міжнародні проблеми, а не вирішила їх.
“Піти не можна, а залишатися усе дорожче”, – коментує видання ситуацію, в якій опинилось російське керівництво.
Говорячи про мотиви Москви, тижневик зазначає: “Сирійський президент, якого проголосили союзником, потрібен як предмет і привід для торгів, ключ до дверей, що ведуть на світову політичну сцену, з якої Путіна нещодавно прогнали”.
Зговірливість французького лідера Франсуа Олланда після паризьких атак у Кремлі розцінили як знак довгоочікуваного розколу в лавах західних союзників, підкреслює видання.
Тим не менш, такі висновки були передчасними, оскільки санкції проти Росії вирішено було продовжити мінімум до літа 2016 року, якщо Мінські угоди не виконуватимуться. Остаточно поховав кремлівські плани учорашній союзник Туреччина, додає “Фокус”, нагадуючи про збитий турецькими ВПС російський військовий літак.
“Спробувавши хвацько розрубати гордіїв вузол ізоляції військовою операцією в Сирії, Росія різко збільшила кількість свої проблем і з викликом поставила себе під удар як щойно нажитих ворогів, так і ісламських терористів, які відвели від неї погляд на південь. Судячи з усього, у Кремлі вирішили впиратися до кінця, але як там уявляють собі цей кінець і коли він настане, навряд чи можна отримати якусь виразну відповідь”, – підсумовує тижневик.
Онлайн-революція
Image copyright
PA
Видання “Новое Время” пише про те, як популярні новинні сайти наздоганяють за впливовістю телеканали. Журнал звертає увагу на результати нещодавнього опитування в 60 країнах, включно з Україною, яке показало, що 48% людей надають перевагу новинним сайтам як джерелу актуальних новин.
“Інтернет збирає навколо себе якісну, платоспроможну аудиторію”, – цитує “Новое Время” експерта Ельдара Нагорного.
Втім, аудиторія – лише один з факторів, які сприяють розвитку інтернет-ресурсів в Україні. Серед інших – порівняно низький поріг заходу на ринок для бізнесменів, інформаційні міжусобиці на тлі політичної турбулентності та недовіра до традиційних ЗМІ.
Разом з аудиторією в інтернет прийшли і гроші рекламодавців. “У 2009-му інтернет-реклама наздогнала радіо, у 2013-му – випередила вуличну рекламу, у 2014-му – обійшла усіх, крім телебачення”, – зазначає видання. Наступного року ринок реклами онлайн може зрівнятися з телебаченням, прогнозують експерти.
Між тим, є й перешкоди, головними з яких називають недостатнє покриття швидкісного інтернету та недобросовісне використання контенту, підкреслює тижневик.
Огляд підготувала Служба моніторингу ВВС.
Comments
Leave a Reply
You must be logged in to post a comment.