Nov
20
Image copyright
www.me.gov.ua
21 листопада 2013 року український уряд на чолі із прем’єр-міністром Миколою Азаровим вирішив призупинити процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, і пояснив це тим, що Києву треба ретельніше оцінити можливу “вартість” входження на європейський ринок разом із можливими збитками від втрат на ринку Митного союзу та СНД.
Ввечері того ж дня на Майдані Незалежності зібралося близько півтори тисячі прихильників євроінтеграції, які протестували проти урядового рішення.
Після того, як Угоду про асоціацію з ЄС так і не підписали під час саміту Східного партнерства у Вільнюсі, протести стали масовими і призвели до зміни влади в Україні, а президент Янукович втік до Росії.
Обраний на дострокових виборах новий президент України Петро Порошенко підписав Угоду про асоціацію у Брюсселі 27 червня 2014 року.
Україна ратифікувала Угоду через два з половиною місяці, – лише після того, як на рівні комісара ЄС з питань торгівлі, українського міністра закордонних справ та російського міністра економічного розвитку домовилися, що запровадження зони вільної торгівлі можна відкласти до початку 2016 року. Наприкінці квітня 2014 року ЄС запровадив режим односторонніх торговельних преференцій для України.
Про те, які зміни відбулися в українській зовнішній торгівлі за останні півтора роки і якими будуть зміни після 1 січня 2016 року, коли режим вільної торгівлі із ЄС має запрацювати у повному обсязі, ВВС Україна говорила із заступником міністра економічного розвитку і торгівлі – торговим представником України Наталією Микольською.
ВВС Україна: Два роки тому український уряд вирішив призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, а офіційною причиною назвали потребу краще оцінити можливу “вартість” входження на європейський ринок разом зі збитками від втрат на ринку Росії. Називалися величезні суми, – близько 160 млрд євро, буцімто потрібних на адаптацію українських підприємств до вимог європейського ринку. Як Ви прокоментуєте ті події і цифри зараз?
Наталія Микольська: Ми працюємо (На шляху євроінтеграції. – Ред.) вже досить тривалий час, і говорити про те, що наш євроінтеграційний шлях для нас як для держави коштує стільки, скільки було заявлено тоді, то цього ніхто не бачить. Але якщо говорити про дії Російської Федерації, спрямовані на руйнацію української економіки через обмеження, а точніше заборону імпорту низки українських товарів, то це те, що впливає і на виробництво, і на ВВП. А найбільше на економіку зараз впливає конфлікт на Донбасі. Бо навіть у нашому падінні експорту, яке (від початку року. – Ред.) склало близько 34%, близько половини є падіння експорту за рахунок Донецької та Луганської областей.
Зміни від 1 січня
ВВС Україна: Що зміниться із 1 січня 2016 року, коли угода про вільну торгівлю із ЄС запрацює у повному обсязі?
Наталія Микольська: Наші товари постачаються фактично в режимі вільної торгівлі з квітня 2014 року. У нас зміниться те, що європейські товари зможуть заходити на ринок України у безмитному режимі.
З одного боку, ми говоримо, що споживач має виграти від цього, з іншого – ми говоримо про посилення конкурентного тиску на українських виробників. Проте за нашими оцінками, так само, як і за оцінками НБУ, зважаючи на значну девальвацію гривні ми не очікуємо негативного впливу запровадження безмитного режиму вже з українського боку. Крім того, у нашого споживача вже сформувався досить патріотичний споживчий попит і певні преференції. Але не можна говорити, що все буде прекрасно, і жодного негативного впливу не буде.
Важливо пам’ятати, що набуде чинності вся угода, – не лише тарифні домовленості, але й домовленості, які стосуються наближення законодавства у сфері технічного регулювання, регулювання щодо санітарних і фітосанітарних вимог, щодо якості і безпеки продуктів, щодо державних закупівель. Тобто, за умови виконання нами певних умов, ми отримаємо додатковий доступ до європейського ринку.
Третє, і про це мало хто говорить, – двостороннє застосування угоди може мати наслідком збільшення інвестицій в Україну. Коли європейські компанії зрозуміють, що зможуть завозити в Україну дешевші складники, матеріали, запчастини, і виробляти товари і для українського ринку, і для експорту до ЄС та в треті країни, це може змінити ситуацію.
Те саме стосується і третіх країн, і ми вже відчуваємо досить великий інтерес з боку Китаю та Індії щодо виробництва як для українського ринку, так і для експорту у ЄС.
Image copyright
www.me.gov.ua
ЄС став провідним торговельним партнером України – на нього припадає майже третина українського експорту
ВВС Україна: Коли готувалася ця угода, йшлося про те, що на відміну від європейського ринку, який, фактично, одномоментно був відкритий для українських товарів, український ринок відкриватиметься більш поступово, і перехідний період буде тривалішим. Наприклад, це стосується автопрому. Які ще галузі потрапляють під гасло захисту національного виробника?
Наталія Микольська: У кожній угоді про вільну торгівлю держава захищає певні чутливі для себе індустрії. Як правило, до таких чутливих індустрій належать аграрний сектор та деякі промислові товари. Ви цілком слушно зауважили, що у нас є винятки з режиму вільної торгівлі. Наприклад, автопром, при цьому виключення щодо нього є з двох боків, секонд-хенд – спеціальний захисний механізм. Є і сільськогосподарські товари. І товари, на які встановлені перехідні періоди.
Тобто, загалом є два види виключень: перехідні періоди, коли мита знижують поступово, і квоти, які передбачають не обмеження, а ввезення певного обсягу товарів із нульовою ставкою мита, а решта – поза квотою зі сплатою стандартного мита. Для сільського господарства Україна запроваджує перехідній період по 52% тарифних ліній, 9,8% – часткову лібералізацію, 3% – безмитні квоти. Для промислових товарів – одразу скасовування 82,6% тарифних ліній.
ВВС Україна: Багато хто говорить, що угода готувалася вже досить давно, і з того часу змінилися і напрямки торгівлі, і структура торгівлі. І, особливо щодо агарної продукції, зафіксованих в угоді квот вже недостатньою. Чи буде Україна ініціювати початок переговорів щодо перегляду квот?
Наталія Микольська: Для того, щоб ініціювати перегляд квот, треба, щоб угода працювала у повному обсязі. Щоб гіпотетично порушувати питання квот, треба щоб європейські товари отримали вільний доступ на український ринок.
Ви праві у тому, що ці угоди не є усталеними, і не написані раз і назавжди, і їх можна переглядати. Але треба розуміти, що перегляд умов має підкріплюватися взаємною вигодою.
Поки що ЄС не може оцінити, що вони точно отримають від України після відкриття нашого ринку. При цьому в ЄС готові нам допомагати, і односторонні преференції є яскравим виявом цього. І тут ще треба розуміти: ми також повинні провести додаткову “домашню роботу” щодо інтенсифікації торгівлі, бо у нас є низка товарів, на які ще діючі квоти не використані.
Робота над помилками
Image copyright
www.me.gov.ua
У міністерстві економіки кажуть, що експорт до ЄС скоротився через погану кон’юнктуру на сировинні товари, а також через втрати на сході України
ВВС Україна: За півтора роки односторонні торговельні преференції з боку ЄС не принесли очікуваних результатів. Пожвавлення у торгівлі тривало лише кілька перших місяців, а потім експорт до ЄС обвалився. Ясно, що були об’єктивні причини, – і конфлікт на сході країни, і загальне уповільнення економіки, і несприятлива зовнішня кон’юнктура на товари нашого традиційного експорту. Але чи могла Україна щось зробити, щоб повністю скористатися з лібералізації торгівлі із ЄС, але цього не зробила?
Наталія Микольська: Що можна було б зробити – це спростити експортно-імпортні процедури. За нашими опитуваннями, до трьох пріоритетних проблем, які, як вважає бізнес, гальмують український експорт, належать проблеми із відшкодуванням ПДВ, валютне регулювання і експортно-імпортні процедури.
Відшкодування ПДВ – це системна проблема, яка тягне за собою довгу історію. Про послаблення валютного регулювання ми не могли говорити, бо це є надзвичайні заходи, які треба було застосовувати. Але зараз, як на мене, настав час, щоб починати думати, як їх послаблювати. А те, що стосується складнощів, дорожнечі і не зовсім прозорої системи при митному оформленні товарів, то в цьому напрямку можна було щось робити, і робити якомога швидше.
Крім того, із того, що не було зроблено, – це системна робота щодо інформування бізнесу про наявні можливості виходу на зовнішні ринки.
ВВС Україна: Чи є на даному етапі очікування, що український експорт до ЄС може зрости, або ж товарообіг буде зростати лише за рахунок збільшення європейського імпорту до України після 1 січня?
Наталія Микольська: Давайте ще раз розберемо експорт України до ЄС. У нас відбулося падіння у грошових вимірах. Якщо ми подивимося на падіння в фізичних величинах, то воно відбулося не по всіх позиціях. Падіння відбулося по трьох складових: кукурудза, рудна сировина і металопрокат.
Кукурудза не пішла у ЄС, бо там була несприятлива цінова кон’юнктура. Руда і металопрокат – ціни на мінімумі, і поставки у нас впали не у фізичних обсягах, а у грошових. Щойно кон’юнктура зміниться, у нас припиниться падіння. Тому говорити про наш експорт до ЄС треба у контексті того, що саме скоротилося, і у контексті світової цінової кон’юнктури.
Не треба забувати і те, що зараз внутрішній ринок ЄС перебуває під тиском внутрішньої пропозиції через ембарго Російської Федерації. Тобто пропозиція товарів аграрного комплексу у ЄС зараз дуже велика. І це теж об’єктивно впливає на наші поставки.
Уповільнення падіння і потім зростання експорту можливе за рахунок зростання експорту товарів із вищою часткою доданої вартості. Ми вже бачимо приклади, коли європейські компанії, які виробляють продовольчу і промислову продукцію, починають виробляти товари в Україні не лише для внутрішнього ринку, але й для експорту, бо у них тут одні з найбільш ефективних виробництв в Європі.
Втрати на Донбасі
ВВС Україна: Щодо руди і металу, – зрозуміло, що частина виробничих ланцюжків “вугілля-кокс-метал” лишилася на тимчасово окупованих територіях Донбасу. З іншого боку, там переважно були не модернізовані виробництва. Яким був внесок конфлікту на Донбасі у ті втрати, яких зазнала українська зовнішня торгівля? Чи варто щось відновлювати у цьому напрямку?
Наталія Микольська: Внесок є значним, і тут нема про що говорити. І не треба зосереджуватися лише на тому, що у Донецькій та Луганській областях у нас було виробництво металопрокату і кокс. Там був ряд виробництв із іноземними інвестиціями, які виробляли товари на експорт, наприклад, керамічну продукцію, продовольчі продукти. Частина із цих виробництво були повністю чи частково модернізовані та енергоефективні.
Відновлювати чи ні – тут політика держави є зрозумілою: це є наші території, і вони є частиною нашої економіки. Але щоб зрозуміти, у якому вигляді буде відновлення, треба зрозуміти, у якому стані ці виробництва зараз. Ні для кого не секрет, що частина цих виробництв були просто порізані на металобрухт.
І для того, щоб відповісти на це запитання, необхідно провести аудит, а для цього треба, щоб там стабілізувалася ситуація, щоб був мир, щоб ми отримали доступ до того, що там є, і зрозуміли, у якому воно стані, скільки можуть вкласти власники, чим може допомогти держава. Ці виробництва дають робочі місця, які є важливою умовою для повернення людей, які там жили та подальшої стабільності.
Протистояння з Росією
ВВС Україна: Росія вже попередила, що застосує до України санкції, подібні до тих, які вона запровадила проти країн ЄС, якщо з 1 січня зона вільної торгівлі із ЄС запрацює. З іншого боку, ясно і те, що із харчового експорту у нас вже не так багато іде в Росію через усі ті обмеження, які вона запроваджувала впродовж кількох останніх років. Чи є якісь підрахунки, що втратить Україна, якщо Росія таки запровадить санкції?
Наталія Микольська: Це правда, що наш експорт до Російської Федерації досягнув свого історичного мінімуму. Якщо у 2014 році український експорт був 14,8 млрд дол., то за шість місяців цього року – 2,3 млрд дол. Без врахування РФ загальне падіння експорту становило би 28,9 %, а не 35%. Падіння експорту до Росії у порівнянні із минулим періодом – 59,4%. Це на додачу до того, що у минулому році по РФ у нас було падіння 33,7%.
Ціна питання така: у нас вже зараз діють близько 25 обмежень та заборон з боку РФ як на харчову, так і на промислову продукцію. Росія пропонує ембарго на м’ясо, молоко, фрукти, овочі, рибу, та/або скасування режиму вільної торгівлі – підняття мит. Значна частина товарів, які потрапляють під ембарго, вже заборонені до імпорту у Росії. Наслідки продуктового ембарго ми оцінюємо у близько 210 млн дол.. При піднятті мит, за нашими оцінками, це 170-240 млн дол.. При запровадженні одночасно цих заходів – скорочення експорту на рівні 420 млн дол. (оскільки деякі товари перетинаються).
З іншого боку, ми розуміємо, що і РФ не дуже зацікавлена, щоб вийти з режиму вільної торгівлі з Україною, тому що для них наш ринок так само є важливим. І ми розраховуємо, що важливість для них нашого ринку може бути одним із стримувальних факторів.
ВВС Україна: Враховуючи ці втрати на російському напрямку, чи варто взагалі докладати зусиль, аби повернутися на російський ринок? Може, ці зусилля краще переспрямувати на те, щоб збільшити присутність на європейському ринку чи ринках третіх країн? Чи Росія все-таки залишається для нас цікавим ринком?
Наталія Микольська: У світі торгівля із сусідами дає найбільший товарообіг. Але тут важливо, аби торговельний партнер був передбачуваним. Ми говоримо про те, що зараз РФ як торговельний партнер є непередбачуваним, і говорити про якісь далекосяжні плани торгівлі із Росією немає сенсу.
Але у нас є і системні проблеми у відносинах з Росією. Ми також розуміємо, що політика РФ рано чи пізно має змінитися. До того часу ми повинні мати відповіді на системні питання торгівлі, до яких ми відносимо, наприклад, запроваджені обмеження на імпорт вагонів і стрілкових переводів, які застосовуються не лише на території РФ, але всього Євразійського економічного співтовариства. Ми оскаржуємо ці заходи у СОТ не тільки у контексті Росії, але й інших країн членів ЄЕС.
Моя позиція полягає у тому, щоб вкладати кошти у освоєння нових ринків, але пам’ятати, що і цей ринок є, і рано чи пізно ситуація там зміниться, і будемо торгувати і з РФ.
ВВС Україна: Росія наполягала на тристоронніх – разом із ЄС – переговорах щодо запровадження режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС. У якому стані ці переговори зараз?
Наталія Микольська: З цього питання у нас відбулися останні експертні консультації на початку минулого тижня. У грудні відбудуться консультації на рівні пана Клімкіна – міністра закордонних справ України, Єврокомісара з питань торгівлі та пана Улюкаєва (Міністр економічного розвитку РФ. – Ред.). Будуть вирішувати, де ми знаходимося.
Наша позиція, так само, як позиція Євросоюзу є незмінною, і пані Мальстрьом (Комісар ЄС з питань торгівлі. – Ред.) це ще раз підкреслила: по-перше, Угода про асоціацію у частині торгівлі застосовується з 1 січня 2016 року, і по-друге, жодних змін до тексту угоди не буде. Це є наша спільна із ЄС позиція.
Ми готові говорити про певні занепокоєння з боку РФ, коли РФ їх обґрунтує, і в контексті того, що у нас із РФ буде збережено режим вільної торгівлі, який, і це добре розуміємо і ми, і європейці, повністю не функціонує. Ми готові іти на зміни нашого законодавства, правил санітарного та фітосанітарного регулювання, щоб російська продукція заходила на український ринок, але лише тоді, коли така гнучкість не гальмує і не зупиняє наш рух на європейський ринок.
Comments
Leave a Reply
You must be logged in to post a comment.