Сьогодні Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів. Відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН з метою привернення уваги до проблеми злиднів і голоду в усіх країнах світу, особливо у країнах, що розвиваються.

Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (1992) з ініціативи французького благодійного руху «ATD Fourth World» з метою привернення уваги до проблеми злиднів і голоду в усіх країнах світу, особливо ж у країнах, що розвиваються. Цього року Світовий банк скорегував своє ж таки визначення, що таке злидні. Відтепер злиденним є кожен, хто живе менше, ніж на 1 долар 90 центів у день. Не дивлячись на зростання цього показника, – раніше він складав лише долар з чвертю – кількість людей, що живе в умовах граничної бідності, цьогоріч уперше за всю історію людства впаде нижче рівня 10% від населення Землі, склавши 702 млн чоловік. За оптимістичними оцінками Світового банку, цілковитої перемоги над злиднями можна очікувати вже до 2030 року. Варто зауважити, що підхід, який застосовує Світовий банк при визначенні межі бідності, викликає чимало зауважень з боку економічних експертів. Одним із таких критиків є і цьогорічний Нобелівський лауреат з економіки шотландець Енгус Дітон з Прінстонського університету, нагороджений «за аналіз споживання, бідності та добробуту». В його науковій кар’єрі можна виокремити декілька головних напрямків і мотивів, головним з яких є методологічний підхід: у своїх працях він оперує даними про індивідуальний досвід і поведінку окремих людей і домогосподарств. На думку вченого, аналізуючи подібні дані можна отримати результати, більш релевантні, ніж інформація, одержана в результаті дослідження стандартизованих моделей макрорівня. Економічні реалії виявляються досить різними в різних країнах і для різних людей. Бідні й багаті люди споживають різні продукти і для кожного місця і часового періоду їхні поведінкові особливості відрізнятимуться. Для кожної країни існують свої власні критерії бідності, критичної бідності або злиднів. Це особливо важливо враховувати під час дослідження бідності: для боротьби з нею державам і неурядовим організаціям треба точно розуміти, як це явище проявляється на місцях. Недостатньо просто встановити межу бідності на рівні 1 долар і 90 центів у день і дивитися, які дані будуть по всьому світу. Треба розуміти, що таке 1 долар і 90 центів у Нігерії, в Непалі, в Колумбії чи в Україні. «Гроші –  зручний спосіб оцінки економічного добробуту. Можна сказати, що Хосе отримує на тисячу більше, ніж Джо, але на дві тисячі менше, ніж Джузеппе. Це зрозуміло і це досить легко перевірити. Але в реальному світі це не працює. Якщо Хосе мешкає в Техасі, а Джо – в Торонто, то свої тисячі вони отримують у різній валюті. Можна порахувати дохід по курсу, але курси валют змінюються зі швидкістю фінансового ринку, а рівень життя при цьому не змінюється», – зауважує економіст. Прикметно, що Дітон також відомий як критик надання економічної допомоги бідним державам. Учений неодноразово заявляв, що для досягнення економічного благополуччя необхідно підвищувати дієздатність держави, а економічна допомога цьому жодним чином не сприяє, радше навпаки – шкодить, гальмуючи розвиток економіки.

День працівників целюлозно-паперової промисловості. Це професійне свято встановлено відповідно Указу Президента від 1 жовтня 2008 року № 885/2008, і відзначається у третю суботу жовтня.

Події дня:

40 років тому (1975) був підписаний Панамський договір про створення Латиноамериканської економічної системи (ЛАЕС). Набрав чинності 8 червня 1976 року. ЛАЕС – регіональна економічна організація, яка об’єднує 26 країн Латинської Америка.

Ювілеї дня:

255 років від дня народження Клода Анрі де Рувруа Сен-Сімона (1760-1825), французького мислителя,  соціолога. Один із засновників утопічного соціалізму.

245 років від дня народження Йоганна Хрістіана Енґеля (1770-1814), австрійського історика, автора праць про Україну: «Історія Галича й Володимира до 1772», «Історія України і українських козаків», написаних на документальній основі.

100 років від дня народження Марка Ілліча Янковського (1915–1980), українського театрального художника, заслуженого діяча мистецтв УРСР, головного художника Кримського російського драматичного театру (1953-1980). Оформив вистави: «Камінний господар» Лесі Українки (1962), «Навала» Л. Леонова (1965), «Вони були акторами» Г. Натансона і В. Орлова (1974).

Артур Міллер та Мерилін Монро. Фото: АР

100 років від дня народження Артура Міллера (1915-2005), відомого американського драматурга, сценариста і прозаїка. Світову славу А. Міллеру принесла п’єса «Смерть комівояжера» (1949, у постановці Еліа Казана; витримала 742 театральні постановки), за яку він отримав Пулітцерівську премію й купу інших – менш престижних. Серед інших п’єс: «Після гріхопадіння», «Це трапилось у Віші», «Сотворіння світу та інші справи». Написав автобіографічну книгу «Зрушення часу. Одне життя». Народився Артур Міллер у Нью-Йорку в емігрантській єврейській сім’ї. Батько був підприємцем, мати – шкільною вчителькою. У 1938 році закінчив Мічіганський університет, під час Другої світової війни працював воєнним репортером. У літературі дебютував у 1945 році романом «Фокус». Через два роки вийшла драма «Всі мої сини», яка принесла письменнику популярність у межах Америки й була удостоєна премії Об’єднання нью-йоркських театральних критиків і премії Дональдсона. Але всесвітньої слави Артур Міллер зажив після публікації своєї другої п’єси «Смерть комівояжера», за яку власне й одержав Пулітцерівську премію. Під час маккартизму Міллеру вистачило сміливості та стійкості не називати Комісії з розслідування антиамериканської діяльності імена своїх колег, які мали прокомуністичні погляди, або співчували комуністам. У 1965-1971 рр. письменник очолював Пен-клуб (був одним із його засновників). П’єси Міллера мали феноменальний успіх не тільки на Бродвеї, але й за кордоном: вони ставилися на театральних майданчиках Парижа, Лондона, Берліна, Лозанни, Будапешта, Москви. Втім, Артура Міллера знали не тільки завдяки п’єсам – письменник чотири роки (1957-1961) був у шлюбі з Мерилін Монро. «Кращі мізки Америки поєдналися з кращим її тілом», – уїдливо жартували недоброзичливі дотепники. «Я закохалася в його мудрість, – казала Мерилін Монро про свого третього чоловіка. – Артур – найрозумніший із усіх чоловіків, яких я будь-коли знала». Заради Мерилін він залишив першу сім’ю і двох дітей. Повість Артура Міллера «Неприкаяні», екранізована у 1961 році, стала останнім кінофільмом у якому знялася Мерилін Монро – це був прощальний подарунок драматурга коханій і єдина драматична роль кінозірки. Однією з причин розлучення Міллера й Монро став роман актриси з Джоном Кеннеді, а також наркотики. У серпні 1962 актриси не стане. «Я намагався допомогти їй впоратися з проблемами… Але, на жаль, у мене нічого з того не вийшло», – констатуватиме Міллер. Останньою третьою дружиною драматурга була фотохудожниця Інге Морат з легендарного агентства «Магнум», одна з перших професійних жінок-фотографів у США, чиє ім’я має популярний фотоконкурс.

95 років від дня народження Мігеля Делібеса (1920-2010), іспанського письменника, якого називали останнім класиком іспанської літератури ХХ століття. Член Королівської академії. Автор романів: «Довга тінь від кипариса», «Поки ще день», «Дорога». Лауреат премії Сервантеса – найпрестижнішої в іспаномовному світі. Одним із найкращих творів письменника є роман «Єретик» за який його висували на здобуття Нобелівської премії з літератури.

95 років від дня народження Миколи Миколайовича Свідерського (1920-1987), відомого українського громадського і театрального діяча, актора, хореографа, драматурга, педагога, радіожурналіста в Австралії (з 1949 р.). Належав до основоположників української громади Австралії, українського рідного шкільництва, Пласту, театру, першого танцювального гуртка, Товариства Волинян; був меценатом кафедри українознавства та одним з її основоположників; ініціатором створення секції українського радіомовлення при Етнічному Радіо 2ЕА, де був автором програм, диктором і координатором.

85 років від дня народження Леоніда Самійловича Товстухи (1930), українського художника декоративно-ужиткового мистецтва. Народний художник України (1992). Лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1986).

Олександр Пономарів

80 років тому народився Олександр Данилович Пономарів (1935), відомий український мовознавець, перекладач і публіцист, доктор філологічних наук, професор кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор понад 250 наукових, науково-популярних і науково-публіцистичних праць з історії, стилістики та культури української мови, її відродження та утвердження як державної, укладач і редактор навчальних посібників та словників різних типів.

55 років від дня народження Роба Маршалла (1960), американського хореографа, театрального і кінорежисера. Багаторазовий номінант на премії Тоні, Оскар та Золотий глобус; володар премії Еммі. Серед його найвідоміших робіт: «Чикаго», «Кабаре», «Мемуари гейші», «Дев’ять».

Роковини смерті:

235 років тому помер Бернардо Беллотто (Каналетто Беллотто, або Каналетто-молодший; 1721-1780), італійський живописець і портретист, майстер ведути – документально точного архітектурного пейзажу.

Comments

Leave a Reply

You must be logged in to post a comment.