Oct
13
Image copyright
Getty AFP
Вибори в Білорусі закінчилися без несподіванок: з результатом у понад 80% президентом уп’яте обрали Олександра Лукашенка.
Тамтешня опозиція заявляє, що не визнає результати виборів. Однак західні спостерігачі утримуються від надміру жорстких заяв за підсумками кампанії і, більше за те, готуються зняти з білоруського лідера запроваджені п’ять років тому санкції.
П’ята каденція, не виключено, поставить перед паном Лукашенком наймасштабніші виклики за весь час його президентства: загострення безпекової ситуації у регіоні, ймовірне погіршення економічної ситуації в Білорусі, можливе перезавантаження стосунків із Заходом – лише частина прогнозів розвитку подій у цій країні.
ВВС Україна за допомогою українських і білоруських політологів з’ясовувала, як Олександр Лукашенко даватиме раду цим викликам і чого очікувати Україні від президента Білорусі.
Поворот на Захід?
“Люди в такому віці вже не міняються: тільки старішають і втрачають здоров’я”, – каже білоруський політолог Олесь Логвинець у відповідь на запитання ВВС Україна про те, чи є шанс після цих виборів побачити “іншого” Лукашенка.
З ним погоджується український експерт-міжнародник, перший заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий: якби у білоруського лідера був потенціал для змін, він би бодай натякнув на це протягом своїх попередніх каденцій.
З іншого боку, мінятися Лукашенка можуть примусити зовнішні чинники.
Image copyright
AFP
За кілька тижнів до виборів у Білорусі звільнили кількох політв’язнів та не перешкоджали проведення опозиційних акцій
Річ у тім, що економіка Білорусі завжди немалою мірою базувалася на підтримці з боку Росії. Величезний ринок збуту з пільговими умовами для білоруських виробників, дешеві енергоресурси, безпосередня фінансова допомога – це ті “кити”, на яких роками трималася білоруська стабільність.
Однак останнім часом ця модель почала давати збої – не в останню чергу через те, що західні санкції проти Росії обмежили її можливості підтримувати Білорусь.
“Якщо Лукашенко не може отримувати гроші від Росії, а вочевидь, робити це йому буде складніше, – то він шукатиме альтернативи. І це будуть не ті режими, з якими він постійно підтримував стосунки – від Венесуели до Північної Кореї, – а розвинені демократичні країни Заходу”, – пояснює колишній дипломат, голова благодійного фонду “Майдан закордонних справ” Богдан Яременко.
Співрозмовники ВВС Україна кажуть: недільні президентські вибори білоруська влада спеціально провела так, аби задовольнити бодай мінімальні очікування європейських спостерігачів і таким чином відкрити шлях для потеплішання стосунків між Мінськом і Заходом.
Слугувати цій меті мало б і звільнення з білоруських тюрем шістьох політв’язнів за кілька тижнів перед голосуванням, припускає білоруський політолог, директор Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень Арсеній Сивицький.
“Ми бачимо це прагнення дуже чітко: Мінськ намагається нормалізувати стосунки з Заходом, щоб отримати доступ до західних ринків капіталу”, – каже він.
“Вікно можливостей”
На прес-конференції у понеділок в Мінську спостерігачі від ОБСЄ і Ради Європи так і не сказали головних слів: чи можна недільні вибори визнати чесними, демократичними та прозорими.
Кілька останніх виборчих кампаній у Білорусі Захід такими не визнав, тож схвальна оцінка стала би своєрідним “проривом” у цьому напрямку.
Однак уже ввечері в понеділок хороші новини для Мінська пролунали з Брюсселя: міністри закордонних справ країн Євросоюзу домовилися призупинити запроваджені п’ять років тому санкції проти Білорусі.
Чи означає це, що Захід готовий перезавантажити стосунки з “останнім диктатором Європи”, як колись назвав Лукашенка екс-глава німецького МЗС Гідо Вестервелле?
Сергій Солодкий каже, що розраховувати на це не варто: перед президентськими виборами 2010 року ЄС уже намагався навести мости з білоруським лідером, обіцяючи йому тіснішу співпрацю в обмін на демократичну кампанію. Однак брутальний розгін протестної “Площі” та арешт одразу кількох кандидатів у президенти звів зусилля з налагодження діалогу нанівець.
“Тому в ЄС знають ціну обіцянкам Лукашенка, і про відновлення повноцінного партнерства зараз не йдеться”, – каже експерт.
Водночас погіршення стосунків між ЄС і Росією створило для Лукашенка своєрідне “вікно можливостей”, продовжує він.
Image copyright
AP
Після недільних виборів Захід оголосив, що призупинить санкції проти Лукашенка
“Так само, як свого часу Путін використовував Лукашенка – мовляв, на тлі “останнього диктатора” я виглядаю не так погано, – так тепер Лукашенко використовує підмочену репутацію російського лідера для відновлення діалогу з ЄС”, – говорить Сергій Солодкий.
Як бачить майбутнє співпраці із Заходом Мінськ?
Богдан Яременко каже, що Лукашенко не має зовнішньополітичної орієнтації як такої і про жоден “стратегічний вибір” Мінська не йдеться: білоруський лідер просто використовує нинішню кон’юнктуру для того, аби диверсифікувати джерела фінансування своєї дотаційної, неефективної економіки.
Натомість Арсеній Сивицький впевнений, що наміри Мінська серйозніші. Білоруське керівництво, за його словами, свідоме того, що Захід даватиме гроші лише в обмін на структурні реформи. Більше за те, за його словами, план проведення таких реформ, підготований за участі експертів МВФ, Світового банку і навіть китайських спеціалістів, уже готовий. Не виключено, що потеплішання стосунків з Заходом призведе до запуску цього плану.
Паралельно може відбуватися і певна лібералізація політичного життя Білорусі: співрозмовники ВВС Україна не виключають, що в результаті парламентських виборів, запланованих на наступний рік, до Палати представників вперше з 1996 року можуть потрапити кілька опозиціонерів.
А що Москва?
Інша справа, що за цим процесом навряд чи спокійно спостерігатиме Росія, продовжує Арсеній Сивицький.
“Сам факт нормалізації стосунків Мінська з Заходом сприймається Росією як загроза для власних інтересів”, – говорить він.
Політолог не виключає, що задля збереження свого впливу в Білорусі Москва може вдатися навіть до спроб дестабілізації обстановки у сусідній державі.
Image copyright
AFP
Білорусі треба остерігатися своєї “сестри” Росії, каже екс-посол України в Білорусі Роман Безсмертний
“Білорусі треба найбільше боятися свою сестру (Росію. – Ред.)”, – каже ВВС Україна колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний.
“Про створення Вітебської чи Могилівської “народних республік” (у прикордонних із Росією областях Білорусі. – Ред.) навряд чи йдеться”, – каже Арсеній Сивицький.
У Росії, каже він, є й інші способи суттєво вплинути на сусідню країну. Йдеться про вплив Москви на громадську думку в Білорусі. Приміром, за словами експерта, понад дві третини білорусів підтримали анексію Криму Росією, є вплив на директорат державних підприємств, “зав’язаних” на російський ринок і традиційно тісні зв’язки між спецслужбами цих країн.
“Раніші загравання Лукашенка з Росією завели його настільки далеко, що в низці сфер вплив Москви на ситуацію в Білорусі є визначальним і більшим, ніж у самого Лукашенка”, – констатує Богдан Яременко.
Суперечлива авіабаза
Уже найближчим часом Олександрові Лукашенку доведеться давати собі раду з першим викликом у стосунках з Москвою. Топ-темою двосторонніх відносин стала дискусія навколо ймовірного розміщення у Білорусі російської авіабази.
Будь-яка відповідь Мінська несе суттєві ризики, каже Арсеній Сивицький.
Image copyright
Reuters
Будь-яка відповідь Росії на прохання розмістити на території Білорусі свою авіабазу несе для Лукашенка ризики, кажуть експерти
Погодиться Лукашенко прийняти російські літаки – і можна забути про нейтральний статус у нинішній “холодній війні” Росії з Заходом. Крім того, цей крок поставить під сумнів статус Мінська як переговорного майданчика в урегулюванні кризи на Донбасі, пояснює він.
Експерт навіть не виключає, що якщо нинішня чи навіть наступна білоруська влада перейде певні “червоні лінії”, то за допомогою авіабази можна буде ініціювати щось на кшталт “кримського сценарію”.
Дати відкоша росіянам для Лукашенка теж ризиковано.
“Це дозволить російському керівництву легітимізувати всередині своєї країни жорсткіший курс стосовно Білорусі та її керівництва, звинувативши його у нелояльній, зрадницькій поведінці, переорієнтації на Захід”, – впевнений Арсеній Сивицький.
Керівництво Росії тим часом на словах жодного особливого значення білоруській авіабазі не надає.
“У нас такі бази існують у Киргизстані та Вірменії, і нічого в цьому дивного немає. Ми готові робити це (створювати авіабази. – Ред.) з тими країнами, з якими нас пов’язують союзницькі відносини, будь то Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) чи ОДКБ плюс союзний договір, як із Республікою Білорусь”, – заявив на початку вересня глава російського уряду Дмитро Медведєв.
Як Лукашенко зможе вирішити дилему з авіабазою, наразі невідомо.
Поки що президент Білорусі відкинув наявність домовленостей щодо відкриття такої бази.
“Хижий гравець”
Як розвиватимуться стосунки “п’ятої версії” Лукашенка з Україною? Співрозмовники ВВС Україна якихось суттєвих змін не чекають.
Якщо почитати чи подивитися білоруські ЗМІ, то Україна в них виглядає своєрідною “лякалкою”: от, мовляв, як виглядає відсутність стабільності, ось до чого можуть призвести Майдани та революції.
Роман Безсмертний каже, що ось уже перед другою виборчою кампанією поспіль білорусам розповідають про десятки громадян України з бейсбольними битками і травматичною зброєю, які прагнуть потрапити на територію їхньої тихої та спокійної держави.
Таке висвітлення ситуації в Україні білоруськими і популярними в цій країні російськими ЗМІ дозволяє Лукашенкові консолідувати населення навколо ідеалів спокою та стабільності, підтримуючи власний високий рейтинг, констатує Сергій Солодкий.
На вищому політичному рівні Лукашенко теж намагається тримати баланс.
Image copyright
EPA
Вибір Мінська як місця переговорів з вирішення кризи на Донбасі приніс Лукашенкові чимало політичних дивідендів, констатують експерти
З одного боку, минулого року, коли Росія називала київську владу “нелегітимною хунтою”, білоруський лідер демонстративно зустрічався з в. о. президента України Олександром Турчиновим і запевняв його в тому, що двосторонні стосунки залишаться мирними.
З іншого – на минулорічній Генеральній асамблеї ООН Білорусь проголосувала проти резолюції на підтримку територіальної цілісності України.
За великим рахунком, конфлікт в Україні навіть вигідний Лукашенку, каже Сергій Солодкий.
Санкції, запроваджені Росією проти західних товарів внаслідок кризи на Донбасі, дозволили Білорусі наростити власний експорт до великого сусіда. Надання Мінська в якості переговорного майданчика для розв’язання цього конфлікту принесло білоруському лідерові відчутні політичні дивіденди.
“Лукашенко у цьому сенсі – хижий гравець, який відчуває, де і чим він може корисно для себе поживитися”, – говорить Сергій Солодкий.
Підстав очікувати, що така позиція білоруського лідера найближчим часом зміниться, практично немає, погоджуються співрозмовники ВВС Україна.
“Стосунки Білорусі з Україною розвивалися непогано, хто б не перебував при владі у Києві. Вони не залежали від того, які стосунки Україна має з Росією – Білорусь завжди дотримувалася своїх національних інтересів.
Таких підходів варто очікувати і надалі – за умови, що “нас не втягнуть до нової “холодної війни” і тут не наростять військової присутності Росії, оскільки вона, звичайно, найбільше загрожуватиме Україні”, – підсумовує Арсеній Сивицький.
Comments
Leave a Reply
You must be logged in to post a comment.