Не слід очікувати припинення російського військового втручання у Сирії найближчим часом.

Таку думку у матеріалі для СВС висловив заслужений старший науковий співробітник школи Мунка з глобальних питань при університеті Торонто Браян Стюард.

«Військовим втручанням у Сирії Росія хоче досягти кількох цілей: негайних практичних, психологічних та довготермінових стратегічних – і від жодної з них Путін легко не відступить», – пише Стюард.

За його словами, негайним завданням є знищення противників Башара аль-Асада, розташованих на заході Сирії впритул до контрольованих урядом територій.

«Авіаційні ракетно-бомбові удари та крилаті ракети необхідні, щоб дати змученим війною та втратами військам диктатора можливість відпочити, перегрупуватися та переозброїтися», – зазначає оглядач.

Він вказує на «чорну іронію» сучасної ситуації у Сирії, коли боротьба Заходу з ІДІЛ підтримує Асада.

«Підтримувані заходом опозиційні до Асада повстанці нестимуть тягар нових ударів перш за все через те, що Асад та його союзники наразі не мають потреби перейматися за ІДІЛ, оскільки це терористичне угрупування бомбардується очолюваною США коаліцією», – підкреслює автор.

На його переконання, це дозволяє Путіну досягти очікуваного психологічного ефекту – знищити сподівання Заходу на відставку Асада.

«Оскільки дуже крихка надія на падіння режиму Асада нівелюється втручанням Росії, можна очікувати, що жахи війни, потік біженців та масові загибелі, стануть нестерпними для Західного світу», – роздумує Стюард.

Це змусить західних лідерів вплинути на повстанців у Сирії та укласти мир, в якому велика роль буде відведена Росії та Асаду.

«Якщо підтримувані Заходом повстанці зникнуть з поля бою, Асад та Росія зосередяться на усуненні екстремістів-джихадистів, вимагаючи у Заходу співпраці у досягненні спільної мети… За підтримки Асада Росія використовує в Сирії життєво важливі морські та повітряні бази і вже отримала обіцянку ще більшого сприяння. Кремль також гарантовано докладеться до відбудови Сирії після встановлення миру», – продовжує він.

Натомість довготерміновими стратегічними цілями Кремля є встановлення статусу Росії як світової держави та важливого геополітичного гравця на Середньому Сході.

«Незважаючи на те, що багато просунітських та ворожих Асаду режимів можуть ополчитися проти Росії, вплив Москви зростає на фоні зменшення американського», – підсумовує Стюард.

Зростання впливу Росії відчувають і лідери арабських країн, які висловлюють бажання розвивати співпрацю з Москвою, хоча раніше уникали цього. «Це може бути всього лише крихкою дружбою у дуже небезпечному регіоні, якій наступна адміністрація США може з часом почати протистояти. Можливо, це трясовина, в яку пізніше потрапить Путін, але наразі небажання президента Росії відступати у жодному з питань допомагає збільшувати вплив Кремля у самому серці Середнього Сходу», – завершує автор.

Comments

Leave a Reply

You must be logged in to post a comment.