Image copyright
Reuters

Президент України Петро Порошенко в середу ввечері затвердив перелік осіб і компаній, щодо яких буде вжито санкції з боку України.

На відміну від попередніх рішень української влади, які обмежували в’їзд в країну окремих іноземних, переважно російських, громадян, санкції стосуються майже 400 фізичних і понад 100 юридичних осіб.

Санкції передбачають блокування активів, тимчасові обмеження користування майном, яке їм належить, запобігання вивозу капіталів за межі України, а також візові обмеження.

Російська служба Бі-бі-сі поспілкувалася з експертами про можливі наслідки санкцій проти великих російських компаній, політичні цілі нових переліків і пункти, які викликають запитання.

Сєргєй Сумлєнний, голова київського бюро німецького фонду імені Генріха Бьолля:

“Перше, що одразу впадає в очі, – це наявність у переліках великої кількості авіакомпаній. Не дуже зрозумілим є формулювання санкційного регулювання: заборонили лише транзит через повітряний простір України чи заборонили рейси з кінцевим місцем призначення в Україні.

Якщо останнє, тобто якщо “Аерофлоту”, “Трансаеро” та іншим авіакомпаніям заборонено літати в Україну, то, звісно, це дуже серйозно вплине на пасажирське сполучення між Росією та Україною, бо фактично залишаться тільки Міжнародні авіалінії України, які літатимуть в напрямку “Москва-Київ”.

Не дуже зрозумілими є санкції проти компаній, які розташовані в Криму. Оскільки Крим – територія України, не дуже зрозуміло, яким чином ці компанії опинилися в переліку санкцій і яким чином проти них вживатимуть ці санкції.

Також доволі дивно, якщо порівнювати український список зі списками європейськими, чому до списку не включили великі російські банки. Якщо ми подивимося на європейський перелік, то він якраз не містить авіакомпаній, проте є російські банки, як наприклад Ощадбанк, ВТБ, Зовнішекономбанк. В українському списку навпаки – є великі російські авіакомпанії, але немає великих російських банків, які працюють, між іншим, на території України.

Там є чимало російських банків, але здебільшого це дрібні установи, які в Україні або не присутні, або присутні дуже обмежено”.

Image copyright
AFP

Image caption

Україні буде важко знайти заміну великим російським авіакомпаніям, кажуть експерти

Андрій Мовчан, керівник економічної програми Московського центру Карнегі:

“Логіка цих санкцій цілком зрозуміла. Україна намагається підкреслити, що Крим – незаконно приєднана територія, і тому всі, хто де-факто визнають Крим у складі Росії, є ворогами України, і тому мають зазнати певного остракізму.

При цьому під санкції потрапили дуже дивні люди, наприклад, кореспонденти ВВС (у п’ятницю президент Порошенко скасував санкції проти європейських журналістів. – Ред.). Якби українська влада мала уявлення про роботу незалежної міжнародної преси, вона розуміла би, що кореспондент не може дотримуватися певної окремої позиції, бо в нього є лише одна позиція: висвітлювати події. Він просто не має права на дотримання позиції, тому зазнати санкцій – це нонсенс.

Щодо авіакомпаній: так, авіакомпанії справді літають до Криму. За формальною ознакою, вони туди потрапили. Наскільки це позначиться на пасажиропотоці і на вантажопотоці між Україною та Росією? Україні загалом немає чим замінити “Аерофлот” і “Трансаеро”. Україна не має таких потужних авіакомпаній, які могли б їхнє місце посісти, та й Росія, можливо, запровадить відповідні санкції проти авіакомпаній. Це не дуже логічно, але дуже типово для нашого керівництва. У цій ситуації авіапотік зменшиться.

Загалом і в цілому, Україна, звичайно, зорієнтована на ізоляцію від Росії. Політику України можна зрозуміти: з непередбачуваним і агресивним сусідом справи краще взагалі вже не мати.

Image copyright
Getty

Image caption

Внесення до списків сепаратистів Донбасу експерти називають очевидним

При цьому ізоляція – дуже половинчата. У нас товарообіг великий, близько 5 млн українців працюють та мешкають на території Росії, це величезний відсоток населення. В Україні для майже третини населення російська – перша мова. Все це дуже прикро, тому що мине десяток років, відносини відновляться, а ізоляція залишиться, адже економічна ізоляція так швидко не скасовується.

Низка великих російських банків працює в Україні, і внесення їх до списку санкцій могло спричинити і паніку вкладників, і проблеми на міжбанківському українському ринку. Зрештою, принциповість – це добре, але лише у випадку, коли вона тобі не зашкоджує.

Я би сказав, що це політичне рішення, а не економічне. Економічних наслідків, швидше за все, ніхто не прораховував.

Зверніть увагу, що санкції дуже обережно укладені: компанії, що підпали під санкції, можуть зазнати певних обмежень. Це абсолютно політично-демонстративний захід. Далі простіше буде вживати щодо цих компаній певних санкції. Яких – поки незрозуміло. Я думаю, що компанії рівня “Аерофлоту” будуть домовлятися напряму.

Володимир Фесенко, український політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента”

На Росії вони позначаться, звичайно, не так, як санкції європейські та санкції країн Заходу – адже йдеться не про якісь там економічні обмеження. Санкції персональні, а також проти окремих російських компаній.