Sep
10
Чим завершиться протест у Молдові?
Filed Under UA
Image copyright
AP
На мітинг 6 вересня на центральну площу Кишинева вийшли кілька десятків тисяч людей
У Кишиневі тривають антиурядові протести – на головній площі вже чотири дні стоїть наметове містечко. Проте експерти не вірять у силовий сценарій та не схильні проводити паралелі з Майданом у Києві.
У столиці Молдови 6 вересня відбувся один з
найчисельніших протестів останніх років. На мітинг вийшли кілька десятків тисяч людей, а після цього
біля будинку уряду поставили більше сотні наметів.
Мітингарі стоять під прапорами ЄС, Молдови та Румунії з проєвропейськими лозунгами й виступають проти корупції у прозахідній урядовій коаліції, вимагаючи дочасних виборів парламенту та президента.
Представники ЄС намагаються стати посередниками у перемовинах між протестувальниками та владою. Хоча, за твердженням експертів, саме ліві проросійські партії можуть отримати бонуси у разі задоволення вимог мітингарів.
Хто і проти чого протестує
Як розповіли ВВС Україна молдовські політологи, у країні зараз надзвичайно високі протестні настрої через скрутну економічну ситуацію та ріст цін. Але найголовнішим закидом владі називають так звану “крадіжку століття”: з трьох банків країни у 2014 році вивели близько мільярда доларів.
виборів парламенту в листопаді 2014 року громадськість дізналась, що з трьох банків Молдови зник мільярд доларів, це назвали “крадіжкою століття”, – розповів ВВС Україна політичний експерт Оазу Нантой.
Гроші нібито вийшли з країни через офшорні компанії, а відомо це стало за кілька тижнів після парламентських виборів, коли МВФ опублікував звіт.
“Вивести мільярд доларів без відома нацбанку і контролюючих органів, голови яких досі на посадах, складно”, – пояснює причинити протесту аналітик Інституту світової політики, молдовський експерт Леонід Літра.
За його словами, влада проводить “розслідування цієї крадіжки”, проте дуже повільно і без результатів.
Історія з виведенням відбувалась на тлі часткового знецінення молдовської грошової одиниці майже на третину.
Image copyright
AFP
Більшість протестувальників займають проєвропейські позиції, але виступають проти корупції прозахідної коаліції
“24 лютого 2015 року група громадян, у тому числі і я, озвучили маніфест громадянської платформи “Гідність та правда”. Платформа запропонувала себе як не партійну структуру, яка може акумулювати невдоволення людей та доносити його до влади”, – розповів ВВС Україна Оазу Нантой про появу платформи “Гідність та правда”, яка є двигуном протесту.
Платформа є позапартійною структурою й провела першу акцію 5 квітня, потім – 3 травня, а згодом – 7 червня, на які збирались по 4-5 тисяч осіб. А от на останній мітинг 6 вересня вийшли вже десятки тисяч людей.
Одним з кураторів платформи був адвокат Андрій Нестасе, який став речником протестувальників на головній площі столиці.
До платформи долучились люди, які переважно поділяють європейські погляди, але водночас виступають проти корупції в прозахідному уряді країни та в проєвропейській коаліції парламенту, до якої входять Ліберально-демократична, Демократична та Ліберальна партії.
“Там є люди з гарним минулим та репутацією. Але є і люди, до яких є питання щодо зв’язку з олігархами. Тому частина протестувальників остерігається, щоб їх не використали”, – оцінює склад платформи пан Літра.
Паралельно з платформою 6 вересня на протест у Кишиневі вийшли кілька сотень прихильників проросійської партії “Червоний блок”. Вони спробували прорватись до прокуратури, але отримали відсіч правоохоронців.
Лідер блоку Григорій Петренко арештований за організацію безладів, а платформа “Гідність та правда” від них відмежувалась.
Які вимоги протестувальників
Головна і перша вимога людей під будівлею уряду – розслідування “крадіжки століття”, яка стала символом корупції влади.
Також люди вимагають відставки уряду, глави нацбанку, генпрокурора, начальника центру боротьби з корупцією, а також дочасних виборів парламенту та президента.
Молдова є парламентською республікою, де президент не має значної влади та обирається депутатами. Строк його повноважень складає чотири роки й чинного главу держави Ніколає Тімофті мають замінити у березні 2016 року.
Парламент Молдови переобрали нещодавно – 30 листопада 2014 року. Нинішня коаліція трьох проєвропейських фракцій та уряд сформовані в кінці липня 2015 року.
Під час формування уряду на посаду прем’єра розглядали кандидатури інших представників проєвропейського табору, і частина протестувальників бачить саме їх на чолі уряду.
“Платформа “Гідність та правда” симпатизує Майї Санду з Ліберально-демократичної партії, є люди, які підтримують Юрія Лямке. Це більш популярні проєвропейські люди”, – заявив ВВС Україна експерт групи стратегічних та безпекових студій Сергій Герасимчук.
Тому, за його твердженням, якщо влада піде на поступки протестувальниками та переформатує проєвропейський альянс, парламент та проєвропейський курс Молдови вдасться зберегти.
Оазу Нантой називає відставку уряду “більш емоційною” вимогою протестувальників, визнаючи, що прем’єру зараз треба домовлятись про черговий транш кредиту МВФ.
“Компромісом може бути відставка глави нацбанку, генпрокурора та керівника центру боротьби з корупцією”, – допускає пан Нантой.
Image copyright
AFP
Організатори протестів з платформи “Гідність та правда” є позапартійними активістами
При цьому, за його словами, кандидатів на посади варто обирати у партнерстві з громадськістю та представниками ЄС, аби забезпечити довіру суспільства.
“У березні 2016 року треба обрати нового президента у парламенті. А після цього вже можна іти на дочасні парламентські вибори”, – додав політичний експерт.
Чи є “рука Москви”?
Опитані ВВС Україна експерти наголошують, що протест платформи “Гідність та правда” є проєвропейським, але вказують, що виконання найрадикальніших їхніх вимог може підіграти Росії.
Минулі парламентські вибори три проєвропейські партії – Ліберально-демократична, Демократична та Ліберальна – виграли з мінімальним відривом від соціалістів та комуністів.
У парламенті ці три партії мають 55 місць з 101, проте у разі дочасних виборів зараз ситуація може змінитись.
“На дочасних виборах до парламенту можуть зайти нові політичні сили. Окрім комуністів та соціалістів, туди можуть потрапити ліві популісти з “Нашої партії” Ренату Усатого. Вони відверто декларують намір долучитись до Митного союзу”, – вважає експерт Сергій Герасимчук.
Пан Усатий нещодавно виграв мерські вибори в одному з найбільших міст країни – Бельцях.
Експерт вважає, що коли ліві партії домовляться з цією силою і створять більшість, тоді може виникнути “проросійський поворот у зовнішній політиці”.
“Зараз найбільш організовані партії з лівого флангу, які виступають за зближення з Росією. Тому проєвропейські протестувальники можуть почати процес перевиборів, але виграють вибори не вони”, – вважає Леонід Літра.
Оазу Антой не вірить у поворот зовнішньої політики чи навіть розірвання Угоди про Асоціацію з ЄС. Проте він теж визнає, що дочасні вибори для прозахідних партій будуть проблемними.
“Довіра до парламентських партій, які експлуатують лозунги європейської інтеграції, впала, а яскравої альтернативної партії немає”, – констатує пан Антой, нагадуючи, що платформа “Гідність та правда” теж не є партією.
Він вказує, що у платформі є противники та прихильники перетворення руху на партію, а “створення нової партії займе щонайменше кілька місяців”.
Майбутнє протесту
Експерти не вірять у радикалізацію протесту та силовий розгін, прогнозуючи політичні перемовини та все ж таки досягнення певного компромісу.
Image copyright
AP
Табір протестувальників нараховує більше ста наметів
Представники протестувальників уже зустрічались з представниками влади на найвищому рівні та делегацією ЄС. Наразі президент пан Тімофті і прем’єр Валерій Стрелець відмовляються йти у відставку.
“Зараз наступила в’язка фаза протесту, люди живуть в наметовому містечку. Не думаю, що у Молдові є передумови для радикалізації і силового протистояння за прикладом Майдану. Ці дії хіба що можуть чинити провокатори”, – вважає Оазу Антой.
“Зазвичай у Молдові радикальні події відбуваються одразу, там не буває такого, щоб протести йшли по висхідній. Стається вибух, а потім стухання. Зараз найбільш імовірний саме такий варіант”, – вважає експерт Сергій Герасимчук.
Він зауважує, що представники ЄС вже провели зустріч з лідерами протестувальників, а тому виконають своєрідну посередницьку роль.
“З одного боку є невдоволеність народу владою й її озвучує платформа. З іншого боку, є невдоволення корупцією з боку ЄС. Тому ЄС може намагатись використати ситуацію, щоб змінити людей у владі і продовжувати рухати країну у бік Заходу”, – вважає пан Герасимчук.
Можливість застосування сили проти протестувальників експерти називають мінімальною.
“Навряд чи влада застосує силу. Вона дуже добре пам’ятає український досвід, намагається йти назустріч протестувальникам, щоб не було ескалації”, – додав Леонід Літра.
Він нагадав, що під час протестів 2009 року й зміни влади комуністів підпалили парламент і загинула одна людина. У суспільстві є острах перед повторенням такого сценарію.
Усі експерти називають ім’я одного із лідерів провладного альянсу, бізнесмена та медіа-власника Влада Плахотнюка, який має великий рівень недовіри в суспільстві.
Протестувальники вимагають його арешту. Але експерти називають відсторонення його від впливу на владу однією з передумов компромісу з протестувальниками.
Open all references in tabs: [1 – 3]
Comments
Leave a Reply
You must be logged in to post a comment.