Sep
6
Image copyright
AFP
Хардік Патель збирається повторити “соляний похід” Ґанді
22-річний Хардік Патель, новий лідер індійських громадських протестів, оголосив, що планує десятиденний марш десятьма найбільшими містами західно-індійського штату Ґуджарат.
Він та його прибічники вимагають, щоб каста патідар, яка в Індії вважається однією з найзаможніших, отримала кращий доступ до освіти та роботи у державних службах через запровадження квоти.
Минулого тижня заголовки індійських газет рясніли згадками про Хардіка Пателя. Разом з сотнями тисяч прибічників він провів масштабний протест, що паралізував Ахмедабад, найбільше місто штату Ґуджарат, з якого походить теперішній прем’єр-міністр країни Нарендра Моді.
Тепер він збирається повторити славетний “соляний похід” з Ахмедабада у Данді, який колись очолив герой боротьби за незалежність Магатма Ґанді. Щоправда, пан Патель рухатиметься у протилежному напрямку, від узбережжя Данді й до ашраму імені Ґанді в Ахмедабаді.
Пан Патель – не перший протестувальник, що привертає до себе увагу Індії, яка, словами письменника і нобелівського лауреата Найпола є “країною мільйона заколотів”.
Кореспондент ВВС у Делі Ґіта Панді розповідає про деякі найбільш незвичайні індійські протести і протестувальників.
“Батько” пасивного протесту
Найвідомішим протестувальником Індії, безперечно, був Магатма Ґанді, якого також називають “Батьком індійського народу”.
Image copyright
Getty
Його методи були досить нестандартні – він сповідував неспівробітництво, ненасильницьку боротьбу та голодування. Він закликав до пасивного опору і переконував індійців бойкотувати британські товари.
Один з найвідоміших епізодів його боротьби – марш на узбережжя Аравійського моря на знак протесту проти британської монополії на сіль. Немало часу він проводив у в’язниці.
Його методи протесту, що свідчили про моральну перевагу і присоромлювали опонентів, були схвально сприйняті у світі, про нього досі згадують у своїх промовах світові лідери та політики.
Більш, ніж через півстоліття після його смерті, його філософія лишається актуальною. До неї вдавався Нельсон Мандела у боротьбі з апартеїдом у Південній Африці, а в Індії її нещодавно застосував борець з корупцією Анна Хазаре.
Обіймання дерев
У 1970-ті роки протестувальники по всій Індії обіймали дерева, щоб захистити їх від вирубування.
Цей рух, що отримав назву “Чіпко” (“обійми”), почався у високогірних районах північної Індії, де ліс був для людей головним засобом існування.
Активісти та звичайні селяни, у тому числі багато жінок, формували людські кола навколо дерев, застерігаючи лісорубів, що спочатку їм доведеться прорвати ці кола.
Image copyright
AFP
Рух Чіпко, який очолювали прихильники методів Ґанді, зокрема, Чанді Прасад Бгатт і Сундерлал Багуґуна, досягнув своєї мети у 1980 році, – тодішній прем’єр-міністр Індіра Ґанді на п’ятнадцять років заборонила вирубування лісів у Гімалаях.
Натхненням для активістів Чіпко у 1970-ті роки слугували схожі протести початку XVIII століття. Тоді на захист лісів постало населення північного штату Раджастан – соціо-релігійна громада “бішноі”.
Цей незвичайний метод захисту дерев перейняли у багатьох країнах світу, включно з Непалом, де минулого року дерева обійняли школярі у кількості 2001 особи, чим встановили світовий рекорд.
Рожева білизна і поцілунок кохання
У 2009 році, втомившись від радикальних індуїстів, що виступали проти відвідування жінками пабів і накидались на закохані парочки у День святого Валентина, Консорціум вільних і прогресивних жінок організував “Кампанію рожевого чадді(спідньої білизни)”.
Image copyright
BBC World Service
Жінки почали збирати рожеві трусики і відправляти їх поштою Прамоду Муталіку, голові праворадикальної патрульної групи Шри Рам Сена (“Армія господа Рами”), як іронічний подарунок на День святого Валентина. Щойно перед тим Шри Рам Сена потрапила у новини, коли здійснила рейд на паб у південному місті Мангалур і побила палицями присутніх там жінок.
Минулого ж року у південному штаті Керала пройшла масова акція з публічними поцілунками, після того як інші радикальні індуїсти розгромили кафе, де журналісти сфотографували парочку, що цілувалася.
В Індії існує суворе табу на прилюдну демонстрацію почуттів. Утім, тисячі людей прийшли на акцію, щоб поцілуватись або просто подивитись на учасників. Кількох із них затримала поліція.
Протест скоро перекинувся на Колкату, де близько сотні студентів пройшли маршем, вимагаючи “права кохати”, і на столицю Делі, де активісти “Поцілунку кохання” цілувались неподалік від однієї з станцій метро, блокуючи транспорт.
Танець під чужу дудку
Дратувати заклиначів змій не варто – цей урок недешево коштував урядовцям північного штату Уттар-Прадеш.
Image copyright
Розлючений поведінкою посадових осіб, що не відреагували на його прохання виділити йому землю для “збереження” змій, заклинач на ім’я Гаккул привіз і випустив у контору держслужби кількадесят змій, на очах у майже сотні приголомшених працівників.
Багато хто встиг вибігти з кімнати, інші ж працівники у паніці вилазили на столи та крісла, рятуючись від змій, у тому числі кількох смертельно небезпечних кобр.
“Туалетний протест”
Розлючені суперечливим урядовим актом про придбання земельної власності, кілька представників корінного населення східного штату Джхаркханд обрали цікавий спосіб протесту.
Чоловіки, що підтримують Національну кампанію з захисту прав Адівасі, роздрукували цей акт у кількох примірниках, зняли штани й усілися вздовж узбіччя, щоб спорожнитися на білі аркуші.
Крокодили й анаконди
Засмучений тим, що уряд не ремонтує дороги, митець з Банґалора Баадал Нанджандсвамі у червні цього року виготовив 20-кілограмовий муляж крокодила у натуральний розмір і розмістив його у глибокій калюжі на одній з головних доріг міста.
Цей іронічний вчинок налякав деяких городян, що почали чимдуж тікати, та, все ж таки, спонукав до дії байдужих бюрократів, – наступного дня на тому місці вже працювала ремонтна бригада.
Надихнувшись цим протестом, громадська організація “Наш Банґалор” розмістила в іншій калюжі величезний муляж анаконди.
Comments
Leave a Reply
You must be logged in to post a comment.